Податкова інформує
 

 
16.02.2016р


  Платники Крижопільщини в січні поповнили Зведений бюджет майже на 6 млн. грн.

  Повний текст (Скачати)
 
22.01.2016р


  Підприємці декларують доходи до 9 лютого

  Відповідно до п. 177.5 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальні системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Згідно з п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, фізичними особами – підприємцями подаються за базовий (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Тобто граничним терміном подання декларації є 9 лютого 2016 року. В такий самий термін декларують свій дохід новостворені в IV кварталі минулого року підприємці, що обрали загальну систему оподаткування. Якщо фізична особа – підприємець перейшла у 4 кварталі звітного року із спрощеної системи оподаткування на загальну, вона також подає податкову декларацію про за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної декларації. Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом МФУ від 02.10.2015 № 859. Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ в декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Розрахунок оподатковуваного доходу від провадження підприємницької діяльності здійснюється в додатку Ф4 до нової декларації. Звертаємо увагу, що відтепер у додатку Ф4 до декларації передбачено визначення податкових зобов’язань окремо для податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Слід враховувати, що до доходів, отриманих підприємцями у 2015 року, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб: 15 відсотків бази оподаткування – щодо доходів, які не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року; 20 відсотків, – до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180 грн.). Ставка війського збору складає 1,5 відсотка. Остаточний розрахунок ПДФО за звітний рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб (авансових внесків) на підставі документального підтвердження факту його сплати. Сума податку, визначена фізичною особою – підприємцем за підсумками остаточного розрахунку, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання такої податкової декларації, тобто до 19 лютого. У разі, якщо за результатами остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб фізична особа – підприємець має надміру сплачені податки (від’ємне значення), така сума податку включається до рядка 5.2 додатка Ф4 та рядка 21 розділу IV нової форми декларації. За неподання або несвоєчасне подання декларації передбачена штрафна санкція в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а за ті самі порушення, вчинені платником протягом року, передбачена штрафна санкція в розмірі 1020 гривень. Крім того, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи фізичними особами – підприємцями застосовується адміністративний штраф у розмірі від 51 грн. до 136 грн., а у разі повторного порушення - від 85 грн. до 136 грн. Детальні консультації та допомогу в заповненні декларації можна отримати в ЦОП, які на період декларування працюють за подовженим графіком.


  Про особливості оподаткування ПДФО суми лікарняних, нарахованих та виплачених у січні 2016 року, але за період 2015 року, та суми відпускних, нарахованих та виплачених у грудні 2015 року за період січня 2016 року

  Суми лікарняних, нарахованих і виплачених у січні 2016 року за місяці 2015 року, включаються при перерахунку до загального оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб відповідних податкових періодів (місяців) 2015 року та оподатковуються за ставками, які діяли до 01.01.2016, тобто 15 відс. (20 відс.). Разом з тим, суми відпускних, нарахованих та виплачених у грудні місяці 2015 року за січень 2016 року, відносяться податковим агентом до загального оподатковуваного доходу січня місяця та оподатковуються за ставкою 18 відсотків. Так, відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму. Оподаткування доходів, зокрема, у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, починаючи з 1 січня 2016 року здійснюється за ставкою 18 відсотків. При цьому згідно з п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ). При цьому роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ). Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 103.02 категорії 103 розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби України.


  Щодо застосування спрощеної системи оподаткування

  ДФС України повідомляє про зміни щодо застосування спрощеної системи оподаткування в 2016 році, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 1 січня 2016 року. ДФС переглянула лист від 18.01.2016 №1527/7/99-99-17-02-02-17 «Про окремі зміни у законодавстві щодо спрощеної системи оподаткування», та внесла до листа наступні зміни: «Суб’єкти господарювання - фізичні особи - платники єдиного податку, які в 2015 році отримали доходи понад 5 млн. грн., але не перевищили обсяг доходу 20 млн. грн., не втрачають право застосовувати спрощену систему оподаткування в 2016 році. Водночас, якщо фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування протягом 2016 року, отримають доходи обсягом більше 5 млн. грн., такі платники будуть зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення». Рішення прийнято на підставі ч. I ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші-нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. А також відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ у разі, коли норма Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Такий самий підхід застосовується і для платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб.

 
31.12.2015р


  Якщо в інтегрованій картці платника податку на прибуток обліковується переплата з цього податку, то такий платник має право не сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток в межах цієї суми

  Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, без подання податкової декларації. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. Наведені вище положення встановлено п. 57.1 ст. 57 ПКУ. Водночас пп. 9 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу визначено, що у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік. Надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно з абзацом третім п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Зауважимо, що наказом МФУ від 20.07.2015 № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» було внесено зміни до наказу МФУ від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» у частині виключення кодів, передбачених для окремого обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток. У зв’язку із цим, Державною казначейською службою України закриті відповідні рахунки для сплати платниками податку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток. Враховуючи викладене, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з податку на прибуток, то платник податку має право не сплачувати авансовий внесок в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату щомісячних авансових внесків такого платника в автоматичному режимі (без заяви платника). Більш детально з відповідними питаннями – відповідями можна ознайомитись у підкатегорії 102.21 категорії 102 розділу «запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу ДФС України.


  Про застосування РРО фізособами - підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп

  Згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» норми стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, набирають чинності: для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року; для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016. Так, Законом було внесено зміни до пункту 296.10 статті 296 ПКУ в частині застосування РРО фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої і третьої груп. Разом з цим, ЗУ від 01 липня 2015 № 569-VIII «Про внесення змін до ПКУ та деяких законів України щодо застосування РРО», який набрав чинності 23.07.2015, пункт 296.10 статті 296 ПКУ викладено у новій редакції, зокрема визначено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку. Наприклад, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які за перше півріччя 2015 року перевищили обсяг доходу 1 000 000 гривень, зобов’язані були вже з 01.10.2015 при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків. Враховуючи викладене, зауважимо, зокрема, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи у разі перевищення обсягу доходу 1 000 000 гривень у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО.


  Про коригування ПДВ – детально

ДФСУ у листі від 15.12.2015р. №26683/6/99-95-42-01-16-01 надала роз’яснення щодо порядку відображення в податковій декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної. У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг: постачальник має право зменшити податкові зобов'язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов'язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН. Покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни. У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг: постачальник повинен збільшити податкові зобов'язання в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни; покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 180 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то: у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник зобов'язаний збільшити суми податкових зобов'язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг; у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов'язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов'язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг на підставі бухгалтерської довідки.


  Для тих, хто має наміри скористатися електронною перевіркою

  ДФС інформує про затвердження нового Порядку подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення такої перевірки. Вказаний інструктивний документ затверджений наказом Мінфіну від 20.11.2015р. №1040. Нагадаємо, документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 Податкового кодексу. Таку заяву суб’єкт господарювання має подати до контролюючого органу, в якому перебуває на податковому обліку, за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Дистанційною електронною перевіркою можуть скористатися платники, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єкти господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва; інші платники податків, але не раніше офіційного повідомлення органу ДФС про запровадження проведення такої перевірки. Предметом електронної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати відповідних передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Додамо, разом із заявою, окрім загальних облікових даних, в обов'язковому порядку необхідно зазначити інформацію про:

  - податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці;
  - систему оподаткування, що застосовується платником податків;
  - перелік податків, які будуть перевірені;
  - ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку;
  - ведення в електронному вигляді первинних документів, які підтверджують правомірність ведення бухгалтерського обліку;
  - надання платником податків документів, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

  Зазначимо, що заяву та документи до контролюючих органів можна подати за бажанням в один із таких способів:
  - рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;
  - безпосередньо до контролюючого органу;
  - засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

  Рішення про проведення/непроведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки приймається керівником фіскального органу протягом 10 календарних днів з дня отримання заяви та надсилається платнику не пізніше наступного робочого дня від дати його прийняття. Вищевказаний наказ зареєстровано в Мін’юсті 08.12.15 р. за N 1522/27967 та наберає чинності з дня його офіційного опублікування.

 
16.12.2015р


  Щодо сплати учасниками бойових дій податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Скачати)

 
04.12.2015р


  Щодо оподаткування благодійної допомоги, наданої учасникам бойових дій

  Відповідно до п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ від 2 грудня 2010 року № 2755-VI до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції в порядку, визначеному ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на користь: учасників бойових дій - військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Нацгвардії України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС України, Управління держохорони України, Державної служби спецзв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку; учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року по 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку; фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах; фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України. Для цілей цього підпункту до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти - інваліди. Крім того, відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року ( у 2015 році – 1710 грн.).


  Чи звільняється від оподаткування заробітна плата учасників бойових дій?

  Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону N 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV ПКУ не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу.


  ДФС пропонує зміни у Податковий кодекс, які ліквідують «схеми з горіхами»

  ДФС України передала до Мінфіну проект ЗУ «Про внесення змін до ПКУ (щодо оподаткування деяких операцій з продуктами рослинного походження)». Мета запропонованих змін – ліквідація можливостей для мінімізації оподаткування та боротьба з податковим шахрайством під час здійснення операцій із залученням суб`єктів спеціального режиму оподаткування, які не сплачують ПДВ в бюджет, а залишають собі. Останнім часом все більше застосовуються схеми мінімізації із залученням таких суб’єктів господарювання. Платники ПДВ експортують придбану у сільськогосподарських підприємств продукцію, яка раніше була закуплена останніми у населення. При цьому, вартість продукції необґрунтовано завищується, що дозволяє експортерам збільшити суми податкового кредиту, обсяги експортних операцій, які є одним з критеріїв на отримання бюджетного відшкодування в автоматичному режимі. Це призводить до формування неправомірних заявок на бюджетне відшкодування ПДВ, та як наслідок до втрат бюджету. Найчастіше такі схеми застосовуються по операціях з продуктами рослинного походження, такими як: горіхи, гриби та ягоди. Крім того, значна кількість суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з експорту вказаних продуктів зазначають, що придбали горіхи або ягоди у фізичних осіб, які виростили їх на власних земельних ділянках, а тому їх доходи не підлягають оподаткуванню ПДФО. Проте результати перевірок встановлюють факти закупки у фізичних осіб таких продуктів в обсягах, які практично неможливо виростити, зібрати безпосередньо фізичною особою на власних земельних ділянках, або взагалі фізично не можливо виростити на таких ділянках (лісові гриби, ягоди). З метою уникнення втрат державного бюджету у зв’язку із застосуванням вказаних схем ДФС розроблено законопроект, яким пропонується: 1) не застосовувати звільнення від оподаткування ПДФО до доходів від продажу таких видів власної сільськогосподарської продукції як горіхи волоські, гриби та ягоди; 2) встановити наступне: якщо суб’єкт господарювання, який придбав у фізичної особи сільгосппродукцію безпосередньо (за дорученням) або через посередників, здійснює в подальшому експорт такої продукції, то доходи підлягають оподаткуванню ПДФО; 3) запровадити тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з такими продуктами рослинного походження як горіхи, гриби та ягоди.

 
01.12.2015р


  Понад півтисячі заходів – для попередження корупційних дій працівників фіскальної служби Вінниччини

  Понад півтисячі заходів з початку 2015 року проведено для попередження корупційних дій працівників фіскальної служби Вінниччини. Зокрема, внесено 94 офіційних застережень. Про це інформує управління власної безпеки ГУ ДФС у Вінницькій області. Крім того, за ініціативи співробітників зазначеного управління здійснено 124 службових перевірки. Інформація підтвердилась у 80 випадках із них, що становить 65 % загальної кількості перевірок. Як наслідок керівникам територіальних органів ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС направлено 27 подань для вжиття заходів реагування. За результатами розгляду яких, до дисциплінарної відповідальності притягнено 43 працівника (у т.ч. 11 працівників Вінницької митниці), до 7 вжиті заходи дисциплінарного впливу та 4 працівника звільнено. Також протягом січня-жовтня поточного року до правоохоронних органів направлено 37 матеріалів службових перевірок. Відтак, за матеріалами УВБ, органами прокуратури області розпочато 14 кримінальних провадження та складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Для всіх небайдужих нагадуємо, що в управлінні власної безпеки ГУ ДФС у Вінницькій області працює цілодобова лінія телефону „довіри” ((0432) 660205). Подзвонивши за цим номером, можна повідомити про факти корупційних або протиправних дій з боку співробітників територіальних органів фіскальної служби регіону чи Вінницької митниці ДФС. А ще поінформувати про випадки шахрайських дій невстановлених осіб, які від імені посадових осіб фіскальної служби вимагають кошти від суб'єктів підприємництва.

  УВБ ГУ ДФС у Вінницькій області


  Фіскальною службою спрощено процес електронного звітування

  ДФС спрощено процес укладання Договорів, надісланих в електронній формі, а саме, починаючи з 25 листопада 2015 року, платником податків укладається один Договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку. До Договору додаються посилені сертифікати відкритих ключів. Нагадаємо, що договір про визнання електронних документів укладається відповідно до положень Порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, яка надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 16.04.2008 за № 320/15011. Додатково інформуємо про запровадження нового електронного сервісу управління ЕЦП. Такий сервіс надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб та самостійно визначити термін, на який відповідальній особі надається право підпису податкових документів (в межах строку дії сертифікату такої відповідальної особи). Також в повідомленні може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера. Для формування та подання платниками інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» розроблено новий електронний формат Повідомлення. До Повідомлення додаються сертифікати відповідальних осіб, зазначених у Повідомленні, та таке Повідомлення підписується ЕЦП цих відповідальних осіб. Сформоване Повідомлення обов’язково підписується керівником електронним цифровим підписом, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.


  Пільги по земельному податку: особливості при оренді

  ДФС України листом від 06.11.2015 р. N 23718/6/99-99-15-03-02-15 нагадала при яких умовах не застосовується пільгове оподаткування земельним податком. В листі зазначається, що плата за землю належить до місцевих податків і відповідно встановлюється рішеннями сільської, селищної чи міської ради. Останніми також затверджуються пільги по даному податку з врахуванням норм ПКУ. Пунктом 284.3 статті 284 кодексу передбачено, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.